ЩЄУЛОВ АНАТОЛІЙ ПЕТРОВИЧ (1927 — 1993)

Анатолій Петрович прийшов на кафедру Донецького медичного університету на посаду доцента в 1966 році. До цього він працював на кафедрі біології Ташкентського медичного інституту. І хто знає, коли б не страшний ташкентський землетрус, що залишив його і більшість жителів величезного міста без даху, може і не бувати цій людині в Донецьку.

Народився Анатолій Петрович в місті Ташкенті. Там же вчився, закінчив медичний інститут (1944 — 1949) і навчався в аспірантурі (1949 — 1952). Потім був асистентом, доцентом (з 1962 року), виконував обов’язки (1963 — 1966 років) завідувача кафедрою біології Ташкентського медичного інституту. Після землетрусу в Ташкенті з 1966 року він був доцентом кафедри біології Донецького медичного університету до відходу на пенсію в 1992 році.

Говорячи про Анатолія Петровича, не можна не згадати про феномен труентизма. Труентизм, за визначенням А.Зільбера ─ служіння іншій галузі знань. Труентами були багато лікарів, що стали видатними біологами минулого: Н.А.Холодковский, І.П.Павлов, Є.Н.Павловський та ін. Анатолій Петрович, будучи лікарем за освітою, став одним з труентів у біології. Далеко не всі, що мають стандартну медичну освіту, в змозі стати біологами високого рангу.

У науковій діяльності Анатолія Петровича простежуються два напрями досліджень: кліщовий спірохетоз і токсоплазмоз. Серед паразитологів країни він був найбільш відомий як фахівець з токсоплазмозу ─ важкому паразитарному захворюванню. Він  — автор більше ніж 70 наукових публікацій.

У роки, на які припала його викладацька діяльність в медуніверситеті, виконання громадських доручень займало значну, левову частину часу в діяльності викладача. Анатолію Петровичу доводилосьзайматись вихованням в студентських групах як викладачу-куратору. Разом з іншими співробітниками кафедри навчав вчителів-біологів у Донецькому обласному інституті удосконалення вчителів. Був постійним членом жюрі обласних олімпіад школярів з біології. Популяризував науково-природничі знання серед населення області.

Як повелося, студенти розповідають про викладачів всяке. Розповідали студенти про Анатолія Петровича різне. Мовляв, досліди з вошами проводить, під годинником їх носить, завжди разом з ними, годує. Спробуйте розібрати звідки таке, де правда, де вигадка.

Анатолій Петрович полюбляв подорожувати. З континентів не був тільки в Австралії та Антарктиді. Говорив бувало: «Як піду на пенсію ─ подорожуватиму». Але ставши пенсіонером, здається не встиг вчинити жодної великої поїздки ─ настали важкі 1990-ті роки, а потім злоякісна пухлина обірвала його мрії.

Віталій Мухін