Історія кафедри мікробіології, вірусології та імунології

О.А. Слюсарев, О.А. Ракша-Слюсарева, С.С. Боєва

Історія розвитку кафедри мікробіології, вірусології та імунології Донецького національного медичного університету

В 1930 році для організації кафедри мікробіології в м. Сталіно (Донецьк), в тільки що відкритий медичний інститут приїздить професор Микола Миколайович Благовещенський.

М.М. Благовещенський походив з родини священика, закінчив духовну семінарію, а потім поступив на медичний факультет Варшавського  університету, який у роки  Першої світової війни був переведений у Ростов-на Дону. Після закінчення універсітету він працював лікарем-бактеріологом , приймав участь у боротьбі з епідеміями тифів та холери.

М.М. Благовещенський був учнем видатних мікробіологів свого часу, а саме професора В.О.Барикіна і академіка АМН СРСР, професора В.М. Аристовського. З 1919 року він очолював лабораторію у Казанському бактеріологічному інституті і працював асистентом кафедри мікробіології Казанського універсітету, де у 1928 році його обрали  професором універсітету.

Наукові праці цього періоду були присвячені спірохетозам, коковій інфекції, дифтерії, сибірці та туберкульозу, була також опублікована монографія  «О местном иммунитете». Ця монографія набула широкої популярності серед науковців.

У період роботи в Донецькому медичному інституті на чолі організованої їм кафедри мікробіології  професор М.М. Благовещенський активно працює як педагог і науковець. Він готує науково-педагогічні кадри, налагоджує близькі зв’язки з кафедрами епідеміології і інфекційних захворювань, обласною санітарно-епідеміологічною станцією. Його наукові праці присвячені імунології, профілактиці інфекцій шляхом вакцинації. Одночасно з цим ведеться фундаментальна розробка проблеми бактеріоносійства паличок черевного тифу, паратифів А і В у вигляді комплексних експериментальних досліджень  по вивченню патогенезу, діагностики і лікування цієї патології. При цьому роботи виконуються у комплексі з кафедрою фізіології. 

М.М. Благовещенський створює школу мікробіологів  Донбасу. Він залучає до наукової роботи лікарів обласної  СЕС і лікарів з периферії.

М.М. Благовещенський– відомий вчений, автор більше як 80 наукових праць, в тому числі публікацій у Парижі, Берліні, Брюсселі.

30 грудня 1937 року по наклепницькому доносу професор М.М. Благовещенський було заарештовано, звинувачено “во вредительстве в области здравоохранения” і  5 вересня 1938 року було розстріляно. Справа по звинуваченню Благовещенського Миколи Миколайовича була переглянута 30 листопада 1957 року Воєнною Колегією Верховного Суду СРСР.

Винесений вирок було скасовано посмертно у зв’язку з відсутністю складу злочину. Професора  М.М. Благовещенського було реабілітовано посмертно. На кафедрі мікробіології створено меморіальний куток, що присвячений пам’яті організатора кафедри професора Миколи Миколайовича Благовещенського з барельєфом і виставкою його основних наукових праць, а також фотографій.

Після Другої світової  війни з 1948 по 1966 роки завідувачем кафедри був доцент Леонід Рафаїлович Коломойцев. 

Під його керівництвом було виконано і захищено 6 кандидатських дисертацій. Він автор 22 наукових праць. Як учасник війни, нагороджений орденом “ Красная Звезда”.

З 1966 по 1991 роки кафедру очолював Заслужений діяч науки України, професор Кондратенко Геннадій Петрович, з ім’ям якого пов’язана ціла епоха в діяльності не тільки кафедри мікробіології, а в цілому Донецького медичного інституту, який він очолював як ректор протягом 20 років.

Кондратенко Г.П. народився 14 вересня 1920 року у м. Маріуполі Донецької області у родині робітника. У 1941 році він закінчив Донецький медичний інститут і добровільно пішов на фронт, де працював хірургом.

Після демобілізації з 1946 року він працював асистентом кафедри біології, а з 1947 по 1950 роки – аспірант кафедри мікробіології ДонДМІ. Захистив кандидатську дисертацію на тему “Экспериментальное обоснование фагопрофилактики тифо-паратифозных заболеваний”. З 1955 року – доцент кафедри мікробіології, з 1957 по 1965 роки проректор з навчальної роботи  ДонДМІ, а з 1965 по 1985 роки – ректор Донецького державного медичного інституту ім. М. Горького.

У 1966 році Кондратенко Г.П. був обраний на посаду завідувача кафедри мікробіології , вірусології і імунології. яку очолював до 1991 року.

У 1970 році він успішно захистив докторську дисертацію на тему “Бактерионосительство палочек мышиного тифа”. У своїй роботі  Г.П. Кондратенко багато уваги приділяв  удосконаленню навчально-методичної роботи, поліпшенню наочності викладання, втіленню в навчальний процес досягнень  науки і практики.

Під його керівництвом  видана  книга «Завдання для самостійної роботи студентів по курсу загальної і частної мікробіології». Свого часу це видання користувалось попитом та популярністю на теренах всього Радянського Союзу. Г.П. Кондратенко розроблена і видана програма викладання імунології в медичних вищих навчальних закладах. Під його керівництвом на кафедрі мікробіології  ДонДМУ  відкрито унікальний навчальний музей, де представлені основні відомості про збудників інфекційних захворювань, наведені схеми лабораторної діагностики, препарати які використовуються для їх профілактики, а також представлені стенди, присвячені основам імунології. З його ініціативи  на кафедрі вперше в Україні почала викладатися доцентом Ю.І. Ніколенко клінічна імунологія. Для цього в інституті було організовано курс клінічної імунології.

Професор Кондратенко Г.П. активно займався підготовкою науково- педагогічних кадрів. Під його керівництвом захищено 18 кандидатських і 5 докторських дисертацій. Він створив школу бактеріологів і імунологів.  Г.П. Кондратенко автор більш 320 наукових праць і 26 винаходів. 

Указом Президії Верховної Ради України від 11 серпня 1980 року йому було присвоєне  почесне звання  «Заслужений діяч науки України».

За бойові заслуги у роки війни і успіхи у трудовій діяльності професор Г.П.Кондратенко був нагороджений двома орденами «Трудового Красного Знамени», двома орденами «Знак почета», орденом «Красной Звезды», «Отечественной войны 2 степени», медаллю «За отвагу».

Він також був нагороджений значками «Отличник здравоохранения», “Отличник высшей школы», знаком «Шахтёрская слава 1,2,3 степеней».

До самої смерті Г. П. Кондратенко працював на кафедрі мікробіології професором.

Професор Юрій Степанович Варенко  очолював кафедру з 1991  по 1998 роки. Варенко Ю.С. народився в селищі Костянтинівка Донецької області. У 1956 році закінчив Донецький державний медичний інститут з відзнакою і був направлений на наукову роботу на кафедру мікробіології в тому ж інституті. У 1962 році захистив кандидатську, а в 1975 році — докторську дисертацію. Вчене звання доцента присвоєно в 1965 році, професора-в 1977 році.

Варенко Юрій Степанович
(18. 10. 1929 -01.12. 2010)

 Основний напрямок його робот- дослідження впливу іонізующого опромінення на мікрофлору травневого тракту, стафілококова та внутрішньолікарняна інфекції. Професор Ю.С. Варенко — підготував 2 докторів та 5 кандидатів наук. Автор 230 наукових робіт, в тому числі 2 монографій.

Ніколенко Ю.І. –учень  професора Г.П. Кондратенко. Очолював кафедру у 1998-2005 роках.

Ніколенко Юрій Іванович
(14.09.1940 – 07.04.2005)

Ніколенко Юрій Іванович народився 14 вересня 1940 року в  м. Красноармійську (Покровську) Донецької області. В 1969 році закінчив з відзнакою лікувальний факультет Донецького медичного інституту. З 1969 року працював асистентом кафедри мікробіології ДонМУ. У 1976 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Бактеріоносійство S. typhimurium (експериментальне дослідження)». У 1985 році був обраний на посаду доцента кафедри мікробіології. У 1994 році захистив докторську дисертацію на тему «Взаємозв’язок порушень імунітету і пуринового обміну при аутоімунних захворюваннях та процесах». У 1995 році обраний на посаду професора кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДонДМУ. У 1998 році обраний на посаду завідувача кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДонДМУ. Основний науковий напрямок — імунологічні та метаболічні порушення при аутоімунних захворюваннях і процесах.

Ніколенко Ю.І. був членом редколегії журналу «Вісник гігієни та епідеміології», членом редакційної ради журналів «Мікробіологічний журнал», «Медико-соціальні проблеми сім’ї», головою Донецької філії Українського мікробіологічного товариства, багато років був  науковим керівником студентського наукового товариства ДНМУ  ім. Н.Д. Довгялло.

Нагороджений медаллю «Ветеран праці» (1991).

Автор 250 друкованих праць, 2 монографій, 30 винаходів, 45 раціоналізаторських пропозицій.

З 2005 року кафедру очолюває учень професора Кондратенко Г.П.  — доцент Жадінський Микола Васильвич.

Жадінський М.В. народився 4 грудня 1949 року в м Макіївці.  У 1972 році закінчив Донецький медичний університет. У 1980 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Експериментальне обґрунтування застосування гентаміцину і рифампіцину при сальмонеллезах». З 1992 року — доцент кафедри мікробіології, вірусології та епідеміології ДонДМУ. Науковий напрямок: мікробіологічні і патогенетичні аспекти підвищення ефективності лікування гнійної хірургічної інфекції. Під його керівництвом захищена 1 кандидатська дисертація.

Автор 84 друкованих праць, 1 монографії, 16 винаходів, 27 раціоналізаторських пропозицій.

Співробітники кафедри в різні роки виконували значну роботу з допомоги органам охорони здоров’я у боротьбі з інфекційними захворюваннями, у тому числі особливо небезпечними за формою №30.

За кордоном у якості радника Всесвітньої Організації Охорони здоров’я 5 років (1968-1974) працював доцент Федорченко Олексій Михайлович (15.05.1937-20.12.2018). Він надавав медичну допомогу народам держав на островах Гілберта і Елліс, Фіджі і в Конго.

Наприкінці 90-х початку 2000 років колектив кафедри активно займався навчально-методичною роботою. Були підготовлені та видані типографським засобом  навчальні посібникі для студентів всіх факультетів на трьох мовах навчання (української, англійської та російської), у тому числі збірник тестових задач  по всьому курсу мікробіології, вірусології та імунології разом з кафедрою мікробіології Національного медичного універсітету ім.О.О. Богомольця,. В навчальному процесі широко використовуювались технічні засоби, навчальні фільми, слайди. На кафедрі проходили навчання лікарі-бактеріологи на предатестаційному циклі.

Основними напрямками наукової діяльності колективу кафедри в цей період були вивчення імунологічних та біохімічних порушень при аутоімунних захворюваннях, вивчення збудників госпітальної інфекції, розробка патогенезу раньового процесу і оптимізації загоювання ран, дослідження впливу ефірних масел рослин на мікроорганізми і захворюванність у людей. Отримано по результатам досліджень багато патентів і опубліковано декілька десятків наукових праць в фахових журналах, зроблені доповіді на з’їздах і конференціях різного рівня. 

Протягом  багатьох років (1992-2004) на кафедрі проводилась робота по культивуванню клітин і тканин ендокринних органів для подальшої клінічної трансплантації.

На базі кафедри була організована Регіональна науково-практична лабораторія виготовлення та зберігання клітин і  тканин для трансплантації Координаційного центру трансплантації МОЗ України, а також створений Центр клітинної і тканинної трансплантації ДонДМУ (керівник Регіональної лабораторії та Центру- доцент Слюсарев О.А.). 

Регіональна лабораторія готувала для подальшої клінічної трансплантації культури ендокринних тканин  для допомоги хворим на цукровий діабет 1 і 2 типів, хворим з наднирниковою недостатністю та з гормонозалежною бронхіальною астмою, хворим на ревматоїдний артрит, жінкам з естрогенною недостатністю. Розроблені і впроваджені в лікувальну практику власні схеми лікування хворих з трофічними виразками, варіанти трансплантологічного лікування хворих на цукровий діабет та з естрогенною недостатністю і отримані відповідні 6 патентів України.

Цікаві данні отримані під час імунологічного моніторингу хворих- реципієнтів культур ендокринних тканин- зареєстровано імунокорегуючий ефект трансплантацій культур клітин і тканин ендокринних органів. 

Отримані результати неодноразово доповідались і публікувались на міжнародних конференціях: Євроконгресах з хірургії в Лондоні (1993); Берліні (1994); Барселоні (1995); VI Міжнародному конгресі з гінекологічної ендокринології (Гранс Монтані, Швейцарія, 1998); Міжнародному конгресі з дитячої та підліткової гінекології (Гельсинки, Фінляндія, 1998); міжнародних конференціях з питань ран, опіків та уражень (Тель-Авів, Ізраіль, 1995, 1996),  на з’їздах трансплантологів України та РФ. 

Центр клітинної і тканинної трансплантації ДонДМУ організував та  провів всеукраїнські науково-практичні семінари “Тканева та клетинна трансплантація” у 1999, 2001, 2002 роках. На базі кафедри проведені також Всеукраїнські конференції  студентів і молодих вчених “Фітотерапія – терапія майбутнього”, I та ІІ Всеукраїнські конференції студентів і молодих вчених з питань трансплантології “Трансплантологія сьогодні”.

Музей кафедри (м. Донецьк, 2011р.)
Заняття веде зав. кафедрою, доц. О.А. Слюсарев

До 2014 року включно кафедра мала достатню кількість приміщень, де були розміщені сучасно обладнані бактеріологічні, імунологічна, біохімічна лабораторії, лабораторія культивування клітин і тканин для трансплантації, також мала достатню кількість обладнаних навчальних лабораторій, мала унікальний навчальний музей.

Колектив кафедри у 2011році. м. Донецьк

На початку 2014 року на  кафедрі працювали: доценти Жадинський Микола Васильович, Слюсарєв Олексій Аркадійович, Мішин Владислав Васильович, Гриценко Людмила Захарівна, Федорченко Олексій Михайлович, Лебедєва Наталія Юріївна, Анан’єва Майя Миколаївна, асистенти:Боєва Світлана Станіславівна, Ніколенко Одьга Юріївна, Кокіна Ірина Володимирівна, Поддубна Олена Миколаївна.

У 2014 році в зв`язку з трагічними подіями на Донбасі, що виникли внаслідок агресії РФ, Донецький національний медичний університет, як і інші ВНЗ Донбасу, змушений був виїхати з непідконтрольної Україні території та розпочати свою роботу в нових умовах практично з «нуля» в м.Краматорську.  На жаль, в Донецьку залишилась вся матеріальна –технічна база кафедри, що утворювалась на протязі багатьох десятилітть (величезний навчальний музей, обладнані навчальні мікробіологічні лабораторії, бактеріологічна кухня, автоклавна, наукові лабораторії, кафедральний комп`ютерний клас).

Деякі викладачі кафедри на протязі 2014-15 років виїхали з Донецька до інших медичних вишів України (Полтави, Києва).

Частина найстаріших співробітників кафедри з різних причин змушена була залишитись у Донецьку. Покладаємо надію, що їм вдасться зберегти ту матеріально-технічнічну базу, що створювалась на протязі всіх повоєнних років (1944-2014 рр.). Свого часу, на жаль, під час Другої світової війни та німецької окупації Донецька, коли робота вишу була перервана та матеріальні цінності не евакуйовані, була повністю знищена навчальна, лабораторна та бібліотечна база кафедри та всього інституту, що створювалась за допомогою багатьох вишів країни у 1930-40 роках.

У січні-лютому 2015 року в приміщеннях коледжу Донбаської машинобудівної академії (м.Краматорськ) відновила навчальний процес (розпочала свою роботу) створена на базі двох кафедр кафедра медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології (зав. кафедрою-доц. Слюсарев О.А.). На кафедрі розпочали навчатись студенти другого та третього курсів, що вступили до лав студентів ДНМУ ще в Донецьку у 2012 та 2013 роках, а також студенти першого курсу, що були прийняти до ДНМУ вже в м. Краматорську. Навчання всіх студентів відбувалось у дві зміни (ранкову та денну), щоб надолужити відставання, що виникло в зв`язку з невідбувшимся у нашому виші осіннім семестром 2014-2015 років.

Взимку 2015-16 років кафедра отримала в своє користування офісну та проекційну техніку та давноочікувані бінокулярні мікроскопи для педпроцесу. На протязі попередніх двадцяти років кафедра не отримала жодного сучасного мікроскопа. Для науково-дослідної роботи кафедра отримала тринокуляр та люмінісцентний мікроскоп (Австрія),що обладнані чорно-білою та кольоровою відеокамерами з цифровим виходом.

У вересні 2017 року навчальний процес було перенесено в приміщеня першого корпусу Донбаської машинобудівної академії. Нараз кафедра для навчального процесу використовує п`ять навчальних приміщень, в яких одночасно можуть навчатись щонайменше 120 студентів та окреме приміщення для мікроскопії. Мікроскопічна кімната дозволяє проводити заняття з мікроскопії з 12 сучасними бінокулярними мікроскопами та при використанні затемнення (конструктивно передбачено) – люмінісцентну мікроскопію. Всі навчальні приміщення обладнанні Wi-Fi. Знайомство студентів з роботою практичної мікробіологічної лабораторії відбувається на базі Донецького обласного лабораторного центру (м.Краматорськ).

Краматорська філія кафедри 2019р

У вересні 2017 року викладання мікробіології для вітчизняних та іноземних студентів розпочалось у філії ДНМУ в м. Кропивницькому. Викладання тут ведеться на трьох мовах: української, англійської та російської.

У вересні 2018 року викладання мікробіології розпочалось у флії університету в м.Маріуполь.

доц. Боєва С.С. 2019р

З 31 серпня 2018 року відбувся поділ кафедри на кафедру медичної біології та кафедру мікробіології, вірусології та імунології. Очолив кафедру мікробіології, вірусології та імунології доцент Слюсарев О.А.

Зараз у трьох філіях кафедри (Краматорську, Кропивницькому та Маріуполі) мікробіологію, вірусологію та імунологію викладають 15 викладачів, з них троє –зовніші сумісники, працівники практичної охорони здоров`я. На кафедрі викладають один доктор наук, професор та двоє кандидатів наук, доцентів.

Викладачі Кропивницької філії. 2019р

Склад кафедри мікробіології, вірусології та імунології ДНМУ МОЗ України на початок 2018/19 навчального року: завідувач кафедри- к.м.н., доцент Слюсарев Олексій Аркадійович, професор кафедри, к.м.н., д.б.н., професор Ракша-Слюсарева Олена Анатоліївна, асистенти Стрижак Ніна Володимирівна та Сєрих Наталя Олександрівна (Краматорська філія кафедри), доцент кафедри, к.м.н., доцент Боєва Світлана Станіславівна та асистент Чайка Анна Олександрівна (Маріупольска філія кафедри), асистенти Оперчук Надія Іванівна, Коваленко Поліна Григорівна, Іваненко Наталія Олександрівна, Громова Тетяна Валеріївна, Ковлева Крістіна Костянтинівна, Сидорчук Тетяна Олександрівна, Коновалова Анжела Миколаївна, Банік Анастасія Сергіївна (Кропивницька філія).

На кафедрі продовжуються наукові розробки, що спрямовані на дослідження системи психонейроімуноендокринної регуляції організму, зокрема таких її складових, як система крові та система імунітету, а також на пошуки способів відновлення зрушень в психонейроімуноендокринній системі регуляції. У 2018 р. кафедрою виконано науково-дослідну госпдоговірну роботу «Визначення впливу препарату «Аквакаротин» на показники системи крові та імунітету». 3 2019 р., спільно з кафедрою неврології та нейрохірургії ДОНМУ, на кафедрі виконується НДР «Відновлення гемато-імунологічного, неврологічного та психоемоційного станів у населення Донецького регіону під час ООС».

проф. кафедри Ракша-Слюсарева О.А.

За період з 2015 по 2020 рік співробітниками кафедри отримано 14 патентів України на винаходи та корисні моделі; 8 Свідоцтв про реєстрацію авторського права, опубліковано 1 інформаційний листок; розроблено 4 медико-організаційні нововведення, рекомендовані до впровадження в системі охороні здоров’я. Результати роботи опубліковано у 59 статтях, 102 тезах в Україні і за кордоном, оприлюднено у 45 доповідях на конференціях і симпозіумах національного та міжнародного рівня, видано навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти І-IV рівнів акредитаці «Мікробіологія та фізіологія харчування» за авторством О.А. Ракші-Слюсаревої, опубліковано 2 монографії за участі співробітників кафедри в Україні – «Сузір’я мікробіологічних наукових закладів України» та за кордоном – «Contemporary Issues of Digital Economy and Society»

На 80-й науковому медичному конгрес студентів та молодих вчених «Медицина ХХІ сторіччя» (з міжнародною участю) у 2018 р.

З 2016 р. на кафедрі відновив роботу студентський гурток, який працює також і в філіях ДНМУ. В його роботі приймають участь студенти від 2 до 6 курсу. За період роботи гуртка студентами, під керівництвом співробітників кафедри студентами виконано та опубліковано 45 наукових робіт, зроблено більше 35 доповідей, як на конференціях ДНМУ, так і за його межами. Учасники гуртка за свої роботи й доповіді неодноразово займали призові місця, як на внутрішніх конференціях, в тому числі на наукових медичних конгресах студентів та молодих вчених «Медицина ХХІ сторіччя», започаткованому в ДНМУ, так і в інших вишах та закордоном. Зокрема, гуртківець І. Агєєв отримав 2 місце за наукову роботу за підсумками 75 Всеукраїнської студентської конференції (м. Полтава, 1919 р.), І місце на  «Приазовських медико-біологічних читаннях» з секції «Профілактика захворювань мультифакторної природи. Реабілітаційна медицина, як компонент  підтримки здоров’я»,  взяв участь у 14 міжнародній конференції в Нью Йорку, США «Perspectives of science and education». Гуртківець Д. Дитюк виборов ІІІ призове місце у секції “Профілактична медицина” на міжнародній науково-практичній конференції “Annual Young Medical Scientists’ Conference 2019”  (м. Київ, 2019 р.). Д. Дитюк брав участь у всеукраїнській конкурсній програмі «Кращий студент України (регіональний етап» і за підсумками 2019 р. був нагороджений дипломом з відзнакою в номінації «Кращий студент – науковець».

 На початку 2020 р. гуртківцями кафедри були подані наукові роботи й підготовлені виступи на наукові конференції “XVII науково-практична конференція студентів та молодих вчених з міжнародною участю «Перший крок в науку — 2020″(Вінниця), “International Medical Students Confernce in Poltava 2020” (Полтава), “81st LYSICon (Lviv Young Scientists International Conference)” (Львів). Гуртківці Д. Дитюк, І. Агєєв., Д. Зоря. подали наукові роботи, виконані під керівництвом д.б.н, професора О.А. Ракші-Слюсаревої, к.м.н., доцента С.С. Боєвої та к.м.н., доцента О.А. Слюсарева на Всеукраїнський конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Медицина» на базі Харківського національного медичного університету. Після проведеного І туру, запрошення до участі у ІІ турі отримали студенти Д. Дитюк та І. Агєєв. Незважаючи на епідемію СОVID-19 й карантин, до 90 річчя ДНМУ студенти-гуртківці підготували 21 тезу й подали заявки на більш ніж біля 20 доповідей.